Опубліковано 18 грудня 2025 року
Віруси Грипу птахів високопатогенного (ГПВП) H5 спричиняють підвищення смертності диких тварин й порушення екологічного балансу у світі. З 2021 року панзоотія поширилася по всіх континентах і зараз вражає безпрецедентну кількість видів птахів і ссавців, що призводить до безпрецедентної втрати біорізноманіття й занепокоєння щодо принципів «Єдиного підходу до здоров’я».
Нещодавні події підкреслюють масштаби та стійкість цієї загрози. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів повідомило про надзвичайно високу активність Грипу птахів високопатогенного серед диких птахів під час осінньої міграції в Європі у 2025 році, причому кількість виявлених випадків зросла в чотири рази порівняно з 2024 роком і є найвищою з 2016 року. Серед уражених видів були журавлі звичайні (Grus grus), причому лише в Німеччині було зареєстровано понад 20 000 смертей. У Північній Америці вірус набув значного поширення серед диких птахів і все частіше виявляється у широкого кола видів ссавців. На субантарктичних островах Південної Джорджії повідомляють про нові випадки зараження південних морських слонів (Mirounga leonina), що призводить до втрат майже 50% самок, що здатні до розмноження, з 2023 року. Аналогічно, на сусідніх Фолклендських островах (Мальвінські острови) дві найбільші у світі колонії альбатросів чорнобрових (Thalassarche melanophris) зазнали повторних спалахів Грипу птахів високопатогенного й помітного скорочення кількості птахів, здатних до розмноження, у 2024 році й повторно у 2025 році.
Ці випадки смертності мають віддалені екологічні наслідки. Зменшення чисельності популяції, порушення репродуктивної функції й порушення взаємодії між видами здатні підірвати стабільність екосистеми й збереження видів, що здатне негативно вплинути на наступні покоління. Подальше поширення інфекції на ссавців також посилює занепокоєння щодо принципів «Єдиного підходу до здоров'я», та може мати наслідки для домашніх тварин, тваринництва й здоров'я людей.
Для зменшення подальшого впливу й сприяння відновленню необхідні розширений та скоординований нагляд за дикою фауною, швидка геномна характеристика вірусів, покращення обміну даними, інтеграція ширших заходів з охорони природи та вирішення інших загроз, таких як втрата середовища існування, надмірний вилов риби, інвазивні види, забруднення та зміна клімату.
Слід активно досліджувати інноваційні підходи, такі як природоорієнтовані рішення, що зміцнюють екологічну стійкість та підтримують природні бар'єри, що обмежують поширення збудників. Прикладами таких рішень є підтримка природних популяцій падальників для посилення біологічного видалення заражених туш, відновлення та захист водно-болотних угідь і прибережних середовищ існування для зменшення скупченості перелітних птахів, збереження гетерогенних прісноводних та прибережних ландшафтів, що розсіюють щільність пошуку кормів та місць ночівлі, а також мінімізація штучних місць скупчення, що здатні слугувати осередками розмноження вірусів.
Грип птахів високопатогенний став глобальною проблемою охорони природи в концепції «Єдиного підходу до здоров’я», що потребує термінової й стійкої міжвідомчої співпраці для обмеження поточних екологічних збитків. Такий масштаб втрати біорізноманіття призведе до глибоких і непередбачуваних екологічних порушень, включаючи втрату екосистемних послуг та руйнування динаміки ланцюгів живлення.
Ветеринарні органи та фахівці з охорони дикої фауни відіграють важливу роль у розробці стратегій та координації планів контролю за Грипом птахів високопатогенним, що зосереджуються на біозахисті та біонагляді за дикими й домашніми тваринами, а також на своєчасному обміні актуальними даними про випадки Грипу птахів високопатогенного.
Додаткові рекомендації щодо реагування, контролю та зменшення ризиків можна знайти за посиланнями:
Грип птахів та дика фауна: управління ризиками для людей, які працюють з дикими птахами